знаю, що комора то у трохи іншому місці, але для автомобілів можна застосувати
Так.
По перше Schub та Lade, по друге зневажати слово "шухляда" це заважати українську мову як таку.
Цікаво, а що ж означають ці чарівні німецькі слова? Так здається ж ця сторінка (slovotvir.org.ua) і покликана "зневажати", тобто шукати відповідники для всіх запозичених слів. І шухляда тут не виняток.
Vadik Veselovsky, а яким чином німецькі слова зроблять українську чистішою? Рюкзак, ліхтар, абзац, дах, друк... Моє запитання не злорадне, просто мені давно вже цікаво якими критеріями тут послуговуватися аби відрізнити запозичене слово від "чистого" українського? Давайте почекаємо 200 років і "мерчендайзинг" і "фаундкрафтинг" теж стануть українськими. Для чого взагалі ця сторінка тоді, коли одні слова вважаються нами ніби запозиченими, а інші питомо українськими?
P.S. Слово «шлях» теж не українське :D
"Хліб“ теж є запозиченим. Але його ніхто не збирається заміняти.
Тому можна й залишити "шухляду". Просто слід обрати критерії розподілу на ті, котрим слід шукати відповідники, а котрі гарні й так.
Roman Ščerbak, про ці критерії (мірила) я й запитую тут всіх і повсякчас, але поки-що розгорнутої відповіді не отримав. Можна поставити часові рамки. Наприклад всі слова, котрі були запозичені до 1991 року вважаємо питомо українськими і вдало засвоєними українською мовою. Може так бути?
Там багато накинутих російських слів, тому це не буде стовідсотково точним. Замість цього можна розглядати кожну мову окремо. Наприклад, німецькі слова в нас гарно засвоюються, тож для них можна виставити ближчі рамки. Російські й англійські — не дуже, тому для них рамки будуть далі в часі.
Хоча й це не буде чітким показником, бо деякі слова можуть засвоїтися трохи краще, деякі — гірше. Инколи доведеться просто відходити від цих мірил та розглядати окремо деякі слова.
pan Andrii Andrii postavyv sluṡne zapytannä!
Cä potreba vże nazrïla davno na SlovoTvorï, aby ĊİTKO ta BEZ DVOZNAĊNOSTEJ propisaty u Pravilah cïjeji storïnky, jaki same zapozyċeni slova vvażaty vże jak dobre zasvojenï Movoů ;)
a jaki spryjmaty jak «lütï ċużizmy» i, vïdpovïdno, jih poborüvaty v perṡu ċergu!!
Ja dlä sebe umovno taku meżu okreslüju NE 1991-m rokom (jak ce zgadav pan Andrii), a deś 1985-m. Pojasnüju ċomu:
same vid togo roku v SSSRï poċala sä tak zvana «пєрєсройка». Vona nehaj i ne povnoju miroju, ale vse ż taky pryvïdkryla zaliznym informacïjnyj mur, jakyj vïddïläv SSSR vid Zahïdnogo Svïtu.
Dlä prikladu, można bulo vże sluhaty zahïdnï rok-gurty — i za ce vże ne tak sylno żuryly na komsomolśkyh zborah ;))
Pozajak na toj ċas vse, ṡċo jṡlo iz Zahodu — v SSSRi BEZZAPEREĊNO spryjmalo sä, jak «vyṡċogo ġatunku, najvyṡoji jakosti» — vïdpovïdno, aby sebe nablyzyty do toji Zahïdnoji jakosti hoċ jakoś — prosunuta moloḋ i poċala MASSOVO ta strïmgolïv vżyvaty NASAMPERED ANGLİCİZMY!!
Oś vïdtodï i potägly sä v kacapskïj izyk usi otï манагєри, маркєтінґі, toṡċo.
Zrozumlo, ṡċo Naṡa Mova ne bula v tï roky v SSSRi termïnologiċno tvorċoju — ce jij obrubaly ṡċe v 1933-m ostatoċno.
Rïvnoż Mova ne bulo vytvorcem i miśkoji ġvary — tobto slanġu.
(do slova, ne je vona takoju i do nynïṡnïh dnïv, nażal...)
U vyslïdï majemo te, ṡċo za poserednyctva kacapśkogo izyka, a takoż miśkoji ġvary (żarġonu, slanġu) — a jak my znajemo, z niogo z plynom ċasu duże bagato slïv peretvorüjuṫ sä z «govirkovyh» v «oficïjni»: BUG, MYṠKA i tak dalï: prykladïv bezlïċ! — to same deś vid 1985 roku i rynula navala ċużyzmïv v Movu!
Prynesennä ċużoslïvja za poserednyctva kacapśkogo izyka vidbuvalo sä i ranïṡe: vprodovż vsiogo isnuvannä i SSSR, a pered tym i Tsarskaj Raissï.
Ale same pid ċas пєрєстройкі ce prynesennä ċużyzmïv peretvorylo sä v NAVALU!!
Do togo ċasu takyh masṡtabïv ce prynesennä ne malo!!
A vid 1991-go roku poċala sä vże ġlobalïzacïja Zahïdnogo svïtu! İ na neokrïpṡu Movu, jaka ne vstygla vyjty z-pid kacapizacïi — vże navalyla sä nova zaraza...
Toż ja osobysto posïdaju taku pozicïju, u svïtli vyżċe vykladenogo.
1. Nasampered namagaju sä ṡukaty naṡi pytomï vidpovïdnyky do tyh slïv, ṡċo oce i poċaly padaty nam vid 1985-go roku.
2. Ċużizmam, ṡċo buly v Movi do 1985 roku — tak, też prinagïdno namagaju sä ṡukaty vïdpovïdnyky. Ale same PRİNAGÏDNO — tobto daaaaleko ne v perṡu ċergu!
3. Vïdtak, Germanizmy też namagaju sä vrädy-gody zamïṡċuvaty, prote ne baċu same z boku Germanizmiv na sögodnï jakojiś prosto karkozlamnoji nebezpeky!
Ba, bïlṡe togo! Jakṡċo vrahuvaty, ṡċo istoryċno sklalo sä tak, że nyzka Slovjanśkyh, Bałtijśkyh plemen svogo ċasu bulo germanizovano, vodnoċas nyzka Germanśkyh plemen navpaky — slovjanizuvaly sä,
to można vvażaty, ṡċo tut naṡi movy porodyċaly sä ;)) i staly krovno sporïdnenymy! ;))
Tomu tut ṡċe pytannä, hto na kogo bilṡe vplynuv: Slovjanśki movy na Germanśki ċy navpaky? ;)))
Bo cïłkom może buty, że jakeś slovo, jake nynï my majemo za Germanizm — kolyś bulo Slovjanśkym, prosto spoċatku vono germanizuvalo sä — a potim povernulo sä u Slovjanśkï movy vże v Nïmećkyh ṡatah! İ stalo vvażaty sä Germanizmom ;)
Vïdpovïdno, proponuju zïjty sä na tim, ṡċo:
a) ṡukaty vïdpovïdnyky Germanizmam — tak, można. Ale bez fanatyzmu ;)
b) natomïsṫ namagaty sä vse ż taky ne proponuvaty Germanizmy jak pytomo NAṠİ vïdpovïdnyky i robyty ce tïlky v nad-nad-nadvażkyh, vyjnätkovyh vypadkah, koly TRYVALÏ poṡuky tak i ne daly żodnogo pytomo naṡogo vyslïdu i Germanizm v cömu vypadku je najvdalïṡym vïdpovïdnykom!
Vrahovujuċy, ṡċo zaraz sama Nïmećka mova poterpaje vïd Anglicizmïv — gadaju, ṡläk nas ne trafe! — vid Nïmećkogo «Schlag treffen» — bukvalno: Udar vrazyv, poranyv ;))
Як коли його вживати. У галицьких говірках добре, а в загальноукраїнській мові погане.
Oleksa Rusyn,
pereproṡuju: nema vże nïjakoji «загальноукраїнської мови»!
Natomisṫ je lyṡe poṡerena abob prosto kacapśka mova, abo ż skażenyj surżyk!! V odnih miscevostiah v tomu surżyku perevażajut ṡe pokyṡo ukr.mowni rysy — v jenċyh nawpaky: kacapski...
Pora vże skynuty rożevi okuläry i nazyvaty reċi svojimy imenamy.
Zreṡtow, Galìċyna też ZARAZ DUŻE POTUŻNO SKACAPLÜJE SÌ — ce nezapereċnyj fakt.
Ale tutka moż' ṡe bodaj ṡoś wratuvaty. Na Podniprovju ta na Shodi — ni.
Одне зі значень – комора.
goroh.pp.ua: хижа
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/62750-khyzha.html#show_point
Одне зі значень – комора.
goroh.pp.ua: хижа
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/62750-khyzha.html#show_point
В ньому має бути лад, і все необхідне для дороги.
У кого ладник, а у кого й безладник
Чому лад? Туди скидаєш те, що наразі не є необхідним. Важко щось там поскладати, коли поверхня похила.