Значення слова
Ледве — 1. З великими зусиллями, з трудом; насилу. 2. Майже непомітно або нечутно; слабо.
Приклад вживання

Терентій ледве тримався на ногах. (О. Довженко)

Я йшов ледве помітною стежкою в лісі. (О. Донченко).

Походження

Полонізм.

Ледве < ledwie, якому відповідає питоме [ледві] < прасл. *ledvě;

Розділи
Схожі слова
Слово додав

Перекладаємо слово ледве

ледві
3
Невідь Хто 24 лютого 2023
15 січня

+++
Завсіди дивувало, як і слово замість (мало б бути замісць).

17 січня

<слово замість мало б бути замісць>

🤦🙄
Ni

17 січня

<ле́двЕ : ле́двЇ›

Acei ‹ле́двЕ› i e cerpano œd leadscoho ‹ledwie›, ta tô tacui mogeity bouti i pitœum tuar iz pœulnœucynuix narécy — u polésscuix govoréx e *ē ci *oy bez nagòlôsou ceasto œdguibano ("reflected") he [e(ʲ)], porœunaite: ‹déd› [d(ʲ)i͡ed ~ d(ʲ)i͡ɛ(ʲ)d ~ d(ʲ)i͡ɛ̝d], ale ‹dédi› [deˈdɪ(ɘ̯) ~ dɛ̝ˈdɪ(ɘ̯)].

Xeveliœu (Історична фонологія української мови):

§1.1 (stòr. 43):
» — звук і, посталий із ё, не фігурує в північних говірках, де найчастіше
під наголосом виступає дифтонг типу {i͡e}, а в ненаголошених складах — звук [e] « ;

§7.2 (stòr. 144):
» Наголос у грамоті не позначено, але ѣ з'являється лише під наголосом. Отже, написання ‹по леву› вказує на ненаголошену вимову кореня. « ;

§8.4 (stòr. 184):
» 6 У північноукраїнських говірках ненаголошений ё також перетворився на є, а отже
букви є та ѣ читалися в цьому слові однаково.
7 У ненаголошених складах (яків попередньому прикладі) північноукраїнські звуки
в і є не розрізнялися. «

§13.7 (stòr. 263):
» На багатьох слов'янських теренах рефлекси ё та £ були однакові: в ненаголошеній позиції (північноукраїнські, південнобілоруські говірки), у складах із коротким голосним (східнословацькі говірки), перед складом, що містить голосний переднього ряду (східноболгарські говірки), — причому в деяких
зонах відбулося їх цілковите злиття (наприклад, у західноболгарських
говірках, в екавських говірках сербсько-хорватської мови та ін.). « ;

§20.2 (stòr. 391):
» Принагідні північноукраїнські написання XV ст. типу приимѣть (Кам. Прол. 1489) є наслідком загального поплутання є та є в ненаголошених складах. « ;

§20.3 (stòr. 396):
» З-поміж поодиноких іменників чол. роду слово меч у середньо-українській мові виступало звичайно як мѣч: мєча (наприклад, Чет.
1489; Кл. Остр. 1598; Дума 1651 [miczswoy]; Ґал. 1663,1669; Сафон.
1672; Вірші Кл. Зин. 1690; Няґ. 1758; nop. мѣчъ ~ мєчъ — Памва Бер. 1627). Це слово вийшло з ужитку в XVIII ст. і пізніше знову повернулося, вже з російської мови, зі звуком є. Форму міч, як здається, утримано в надсянських говірках. Причина появи є в слові дівер неясна. «

ледь
0
Roman Roman 25 лютого 2023
насилу
0
Roman Roman 25 лютого 2023
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
24 лютого 2023

Коли слово ледве встигло стати полонізмом?

24 лютого 2023

Його твар є полонізмом.

Поділитись з друзями