Значення слова
Походити — належати за народженням до певної національності, класу, місцевості і т. ін.; вести свій рід, своє існування від кого-, чого-небудь.
Приклад вживання

Слово "жид" походить від гебрейського "iǝhūdī".

Походження

в розумінні "еволюційного походження" є росіянізмом, від росій. происходить

Приклади в інших мовах

білор. адбывацца

Варіанти написання
походити

Перекладаємо слово походити (генезис)

бути
,
бути від
,
із
10

buiti/bouti wd/iz
"Походить від" = e wd/iz
"Походять від" = sõty wd/iz.

אלישע פרוש 12 вересня 2020
14 вересня 2020

+

бути
,
бути родом
10

buiti/bouti rodou
"Походить від" = e rodou
"Походять від" = sõty rodou.

Слово походить із німецької мови = E rodou némycscoho.

אלישע פרוש 12 вересня 2020
14 вересня 2020

+

15 вересня 2020

Буіті родоу? Е родоу немикскохо?

6 серпня 2021

Za cyto?

iti
,
id-
8

Вимова: {ɪˈtɪ ~ jtɪ}.

"Походить від" = ide wd/iz
"Походять від" = idõty wd/iz.

אלישע פרוש 12 вересня 2020
14 вересня 2020

+

céti
,
cépsti
,
cép-
4

Вимова: {ˈt͡ɕitɪ}, {t͡ɕipˈstɪ}, {t͡ɕiˈp-}.

Незасвідчена письмово атематична первісна форма, представлена в похідних, засвідчених формах: цѣпати, цѣпити, цѣпліати (рус. нині: ціпити, ціпляти, ціпати), але представлена в лит. kaipti, що точно відповідає *цѣти (*koypti). Значення "походити" (про генезу) є абстраговано з уторинно квази-медіального, автокавзативного значення форми цѣпити сѧ в друс. "походити від/із":
Моріє жє єдіно рєчє, ѡт єго жє вєлікъіа пѫчінъі мѡрьскъіа цѣпѧть сѧ. ≈ "Тобто [світовий, первобутній?] океан, від якого великі моря/океани(?) походять". Значення "походити", засвідчене в Матеріалах Срізнівського, є результат розвитку значення "розщеплятися, ділитися". Типологічно нагадує (приблизно) розвиток значення "походити" в герм. мовах: англ. stem from, нім. stemmen ab/von, дат./норв./шв. stemme fra/från, первісно про гілку, з конотацією "щеплення" (від ствола).
Відношення цѣ(пс)ти : цѣпити в плані дії в самім собі проти перенесення дії на обйект є тут ги в: пити:пойити, цвьсти/цвѣсти:цвѣтити, рости:ростити, сѣсти:садити, слути:славити.

אלישע פרוש 23 січня 2020
23 січня 2020

Відмінювання:
(він, вона, воно) ціпе (цѣпє)
(вони) ціплять~ціп’ять (цѣпѧть).

Оскільки в контекстах дане тут поняття "походити" виступає, як правило, в формах 3. особи, то тут є дано тільки такі форми в одн. та мн.

23 січня 2020

Чому не просто "ціпитися", коли вже воно саме так і засвідчене в пам'ятці писемній?

12 вересня 2020

Не люблю бо твари дієслів зо "-ся, коли "ся" в них не значить прямо дію на себе. Одино є казати "мию ся" = "себе мию", їнше же є казати "відбувається" (від лядського odbywa się, гето), ни би що "само себе буває (є)". Я такі твари радше міню їншими твари (на пр., твари на -но, -то: ділено місто ділиться/діляться/поділяється/поділяються), чи їншими словами ("є/суть", "тече/текуть" місто "відбувається/відбуваються", "буде/будуть", "ime/imõty iti" місто "відбудеться/відбудуться/відбуватиметься/відбуватимуться"), чи йнача ("переінакшуючи") речення, на пр., не "гріється на сонці", а "є/лежить/сидить на сонці" (сам бо себе не гріє – гріє сонце), не "вкривається листям/снігом", а "лежить/є під листям/снігом", не "знається на чому", а "є зналий чого/в чім", "вість/відає що", "знає що" тощо.

13 вересня 2020

Нині вже суджу слово те може служити хиба за тяму "походити" яко "to derive from", та не яко "to originate from", первісно бо знак корене того дієслова є "щепити, ділити", себо далі
з розвоєм у => "походити ге часть чого цілого", ги, на пр., "гілка походить від стовбура", чи "ймя походить від дієслова" тощо. Про тяму "походити" в инших контекстах єсми дав ту їнші тяги.

поставати
2
Volodymyr Khlopan 18 грудня 2019
належати
2
Volodymyr Khlopan 18 грудня 2019
бути [котрогось] роду
2
Богдан Грищенко 9 червня 2021
здріти
0

Етимологія – Здрій.
етимологія
Логічно, що тоді "брати початок від" можна передавати словом "здріти".
Можна й "ізріти".

20 грудня 2019

А як имете слово се зпрячи?

20 грудня 2019

"Зпрячи"?

21 грудня 2019

відміняти, conjugare.

21 грудня 2019

Так само, гадаю, як слово "пріти".

23 грудня 2019

Дієслово пріти (прѣти) є дієслово само від себе, так би мовити, а дієслово +здріти є Вами творено від имене здрій (*изрѡи). У них є голоска різна: *ѣ в пріти, й *ѡ в здрій (здроя, здрою). Підтверджені дієслова до йимене здрій суть ройити (роїти), ріяти (рѣіѣти ~ рѣіати, хоча, дрівніше, може, й було: **рѣти (**"ріти"?), бо є засвідчено дрівніше: сѣти (+"сіти") до сѣіати ("сіяти"). Тому, а би +здріти рівнити з тваром пріти, треба довести ймовірність дрівнього твара **рѣти до рѣіати~рѣіѣти.

12 вересня 2020

А яку форму дієслова побудували би Ви від слова здрій?

14 вересня 2020

Не вім.

зроїтись
0

Етимологія – Здрій (від *изрѡи).
етимологія
Логічно, що тоді "брати початок від" можна передавати словом похідним від цього.
Можна з вставним початковим [и-] – "изроїтись".

спосудитись
0

Для запозичених слів:
Запозичення – Спосуда.
запозичення
"Слово походить з Чехії" – "Слово спосудиться з Чехії".

23 січня 2020

Та ну, ни.

23 січня 2020

Чому? Це не риторичне питання. Конструкт логічний і зрозумілий.

12 вересня 2020

Слово само себе не спосудить.

походити
0

Наявне у Желехівського та Уманця у цьому значенні

Василь Кривоніс 9 лютого 2023
прибу́ти
0

я прибУю з давнього роду відомого на півдні країни
вони прибували від першопоселенців-освійників

Oleksandr Šymčuk 11 січня
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
9 лютого 2023

Безпідставне звинувачення. У Желехівського і Уманця є у цьому значенні

Поділитись з друзями