Звичайне українське слово: goroh.pp.ua: кропива . Подавать українські слова на переклад може хіба троль чи неук.
Було б добре показати наголос на передостанній склад, а то українці почали масово вживати це слово з наголосом як у росіяна.
Навпаки – наголос на передостанньому складі свій у московській мові: https://russkiiyazyk.ru/kultura-rechi/udarenie-krapiva.html#:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0 . А в Грінченка бачимо тільки на останньому складі: r2u.org.ua: кропива .
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/14770-zhalyva.html
Хіба кропива не є українським словом?
Звісно, що українське. Цей розумник тут усюди воду каламутить.
Якщо хто й каламутить тут воду, то цілком очевидно не я, а ви, роблячи якусь різницю між галичанами та рештою українців. Таких розумників треба здавати СБУ і примушувати безкоштовно працювати на розбудову України, аби не було більше думок на роз'єднання українського народу
"і примушувати безкоштовно працювати на розбудову України, аби не було більше думок на роз'єднання українського народу" боже, це аж противно читати.
r2u.org.ua: жалива
Карл-Франц Ян Йосиф спробуйте перекласти різними слов'янськими мовами практично в усіх кропива але в українській є й окремішнє слово жалива, це не я придумав воно справді вживається в деяких регіонах України
Дякую за відповідь.
Так, жалива є питоме руське слово, поряд з питомим кропива. Ся же сторінка мірить на чуджі, спосуджені слова, а не на синоними.
А дуже жаль, що ніт осідку, де можна давати рідкісні забуті синоніми, їх повертаючи до життя. Та може це й на краще — тим словам можна надати нових значінь, щоб розбагатити українську мову.
Жалива є влучнішим словом, бо вона жалить, а кропива має кропити
Ona i gélity i cropity.
Кропива, -ви, ж. Раст. Крапива. І на жалку кропиву мороз буває. Ном. № 3824. Глуха, біла кропива, мертва кропива. Раст. Lamium album L. ЗЮЗО. І. 126. Глуха кропива еще: Leonorus cardiaca. Лв. 99. Ум. кропивка. Там же при долинці, в зеленій кропивці. Грин. III. 663.