Зменшувальні Дієслівні Суфікси

Anton Bliznyuk

Ми знаємо, що в українській мові є дієслівні суфікси -оньк- та -очк-, які втворюють зменшувальні форми дієслів (пити — питоньки, питочки). Чомусь рідше згадується суфікс -к-, який також утворює такі слова (пити — питки).
Але помітив інший суфікс у дуже поширеному слові “спатунькати”. Виходить, що цей суфікс має форму -унькат-? -уньк-? Здається якимось похідним від -оньк- чи -еньк-.
Хто-небуть помічав цей суфікс ще в інших дієсловах?

Oreksanduru

“Пунькати” є російським звуконаслідуванням (хоча ‘ньк’ — наше зменшувально-пестливе)

Різниця — у них “шлёп”, а у нас “лясь”. “Шлёпнуть” по-українськи — “ляснуть”.
Тому “пунькати” є росіянізмом, бо воно таке ж їхнє. Можливо, від “шпуньк, чпуньк, чпоньк”. Я би казав “тиць” і “тицькати”.

Упустимо загальновідому ономатопію звуків тварин і спробуємо потрудитися над більш рідкісними звуками. Для майбутніх українських коміксів.

Кидання — “жбунь” (жбурляти)
Стрибання — “скік”, “гоп”, “плиг”, “стриб”, “скакіць” (скакати)
Ловля — “хвать”, “цуп”, “хап”, “цап” і “лап” (ухватити)
Натискання — “тиськ” або “тись” (тиснути)
Стискання, роздавлювання, м’яття — “чвак”, “чвяк”, “жмяк”, “жмак”, “чавк” (чавити, жмін(н)я, жмакувати)
Вдаряння — ні, не “бум” і не “бах”, а “трісь”, “лусь”, “геп”, “гряк” і “буць”
Виривання — “цуп” або “цюп” (скубти, цупити)
Капання, крапання — “цяп” (цяпати)
Глядіння, підглядання — “зирк”, “пип”, “зінь(к)” (пипа[ти], зіньки)
Дряпати — “(с)кряб” (скребти)
Тикати — “тиць”
Ковзання, послигання — “ковзь”
Чхання — “чхи” й “а-чхи”, і “чхі” для чогось миленького
Лиття — “зюр-зюр-зюр” (дзюрчати)
Сипання — “сип”, “сіп”
Шурхіт — “шур”
Швидкий рух повз — “шурх”, “шмиг”, “шур”
Ламання — “трісь”, “хрусь”, “хрум”
Поїдання, споживання, пиття — “хрум”, “гам”, “сьорб”, “глить”, “ковть”, “чавк”
Плювання — “тьху”, “пхе”
Кипіння — “бульк” (булькати)
Плач — “хлип” (хлипати)
Скрипіти — “рип”, “скрип” (рипіти)

До будь якого звуконаслідування можна додати -кіць -іць -киць -иць, що передаватиме відлуння і посилення. Наприклад : булькиць, чявкіць, глиткіць, гепкіць, ляскіць, хрускіць.

אלישע פרוש

Ми знаємо, що в українській мові є дієслівні суфікси -оньк- та -очк-, які втворюють зменшувальні форми дієслів (пити — питоньки, питочки). Чомусь рідше згадується суфікс -к-, який також утворює такі слова (пити — питки).
Але помітив інший суфікс у дуже поширеному слові “спатунькати”. Виходить, що цей суфікс має форму -унькат-? -уньк-? Здається якимось похідним від -оньк- чи -еньк-.
Хто-небуть помічав цей суфікс ще в інших дієсловах?

Ya’smi ‹supatounkati› dosi nicda ne sluixél/vidél.
Mojõ le recti oge u uséx tacax slovax drœubnœusty tuority gòlôuno ‹-c- / -k-›, na pr., u ‹supatonkui : supatcui›, ‹éstonkui : éstcui›, ‹pitonkui : pitcui› — oba tuarui znaceaty drœubnœusty, i u obou tuarou imemo /k/.
Opacui, za grõbœusty slougity ‹-on-, -en-›: ‹blysconõti›, ‹dóubonõti›, ‹gigonõti›, ‹mazonõti›, ‹iruonõti›, ‹scoubonõti›, ‹suiponõti› t.c.

Невідь Хто

«Хвилина, хвилинка, хвилинонька, хвилиносенька, хвилисиненьочонусенесеньочоненька», — Таким чином вигадливі українці здогадались зменшити плин світової хвилини з 60 секунд до 0,0166667 годин.

Oreksanduru

Написане мною стане в нагоді тим, хто робить комікси українською. Передача звуків у коміксах українською мовою.