Вітаю!
Я не видів на Толоці нитки про фразеологію, давно пора її створити.
Останнім часом сушу голову над пошуком питомої фрази, яка би значила “писати в нікуди”. Скажімо, москалі мають вираз “писать на деревню дедушке”, ше є радянське “писать в Спортлото”, А від поляків я чув “pisać na Berdyczów” (хоч то й про наше місто, та в українській мові цього виразу я не надибував).
Отже, які маємо відповідники до цих висловів?
Придумай свою мовку, підсвідомо розумілу людям. Буцім «Писати бабці за яром». Як будеш користувати, так і нарід підхватить.
Придумай свою мовку, підсвідомо розумілу людям. Буцім «Писати бабці за яром». Як будеш користувати, так і нарід підхватить.
Можна й так, звісно, та не думаю, що серед українців ще ніхто не додумався свій відповідник вигадати до мене. То я таке й глядаю. :)
Teag ‹pisati nicõdui› zuynity célo rousscui; “pisati” ta “nicõdui” sõty nitersca slova.
вигадати.
Radxe e peruo gleasti po teagéx ci móucax u slôunicéx govorœu ta staréx.
Osobisto mene bœulxe roupeaty pitomi móucui ci teagi slœu izrouxyno nitersci u rousscé. Sméxynui teagui ta móucui dobétyu (“modern”) oucrayineç isce znaieity. Na tô mésty, nitersci teagi sõty nuiné rédco pitomi u rousscé, ceastéixe veatsci.
Ose, teagi zo slovomy “rõca”,
iz Gelexœuscoho/Nedélscoho (II, 842: ‹рука́›):
‹na rõcui comou diviti› = “stègiti za cuimy bui ne cral”;
‹u rõcé, na rõcax› “under the control of; under control”, “in the custody of”, “at a disposal (veat. “в наличии; в распоряжении”)”, “under the spell of”, “within the power of”, “under the administration of; under the management of”;
‹na rõcõ› “suit, suitable; suit just fine, handy, quite handy, come in handy”;
‹ne na rõcõ› “inconvenient”, “uncomfortable”, “inopportune”, “ill-timed”;
‹rõcoiõ iti› “easily / successfully / quickly to be realized / be carried out / take place/ be conducted / be completed”;
‹iz vœulnui rõcui› “on sole / one’s own discretion”, “unrestricted”, “in defiance / regardless of (others’ interests)”, “improvised, impromptu”;
‹teploiõ rõcoiõ› “in / during someone’s lifetime, while alive (veat. “при жизни кого”)”;
‹rõcõ teagti za coho› “to encourage, foster, abet; facilitate, support, provide / lend assistance; make easier; feed (someone’s actions)”; “make common cause with someone (veat. “солидаризироваться; действовать сообща; предпринимать совместные усилия; действовать заодно”;
‹ne rõca› “no can do”, “not possible”, “not allowed”, “(veat.) не комильфо, (phran.) ne pas comme il faut”, “(veat.) не пойдет, так не пойдет”, “(veat.) не положено, так не положено”, “it won’t work”; “not pleasant, not suitable, does not please, does not suit, not to one’s liking”;
‹pœd rõcoiõ› “at hand”, “(veat.) доступный; в наличии, имеется, имеется в наличии”, “(veat.) предстоит; не за горами; близится”, “(veat.) рядом”;
‹iz pervui rõcui, iz pervxyui rõcui› “at first hand, firsthand/first-hand”, “(veat.) напрямую, без посредников, от первого лица, из первых рук; из первоисточника”;
‹dati comou cyto na rõcõ› “entrust somebody with”, “confide something to somebody”;
‹zu dóugoiõ rõcoiõ xoditi› “to beg, to prog, to mendicate, (veat.) попрошайничать”;
‹dati zu rõc› “to give away; give off; give; surrender; cede; leave; to deliver up; (veat.) отдать; уступить”;
‹na suoyõ rõcõ› “on one’s own, on one’s own hook, on one’s own initiative”;
iz Onixykevitya (Slôunik govora Bôycœu; II, 196: ‹рука›):
‹dati za rõcui› “дати в депозит; дати під заставу”;
‹yoho rõca› “he stole; he’s the thief”
Radxe e peruo gleasti po teagéx ci móucax u slôunicéx govorœu ta staréx.
Osobisto mene bœulxe roupeaty pitomi móucui ci teagi slœu izrouxyno nitersci u rousscé. Sméxynui teagui ta móucui dobétyu (“modern”) oucrayineç isce znaieity. Na tô mésty, nitersci teagi sõty nuiné rédco pitomi u rousscé, ceastéixe veatsci.
Правду кажете.
Ose, teagi zo slovomy “rõca”,
Соромно трохи визнавати, та половини зворотів, що Ви виписали, я й не стрічав ніколи… І не знаю, чи вони просто повз мої вуха пролетіли давніше, чи нині люд справді так не говорить. Так чи сяк, спасибі за витяги. Буду помалу ці звороти вживати. :)
Соромно трохи визнавати, та половини зворотів, що Ви виписали, я й не стрічав ніколи… І не знаю, чи вони просто повз мої вуха пролетіли давніше, чи нині люд справді так не говорить. Так чи сяк, спасибі за витяги. Буду помалу ці звороти вживати. :)
Ni ya yix givo nicda ne sluixéx. I ne divo, bo: »nitersci teagi sõty nuiné rédco pitomi u rousscé, ceastéixe veatsci. (↑)«.
U slœunicé Gelexœuscoho/Nedélscoho’my dosiu otacuy uiraz:
«‹я повїв то́є на клам›» is pèrecladomy némeçscoiõ: “Ich habe zum Scherz gelogen” (vìdyite tam, I, 347, gaslo: ‹клам›).
Znacyeinïe toho uiraza e priblizno “to lie for fun”, i mogeity bouti coristano iz’ho za eaghelscoe “to prank someone” ci za veatscoe/rousiyscoe “приколоться/прикалываться над кем”.
Napr.:
«Na clam’my veu tô.»
/ˈnɑ klɑm əm ˌʋi̯͡ʉw tʷɔ/
ci:
«Na clam eimy veu tô.»
/ˈnɑ klɑm jeʲm ˌʋi̯͡ʉw tʷɔ/
ci:
«Veu’my tô na clam.»
/ˈʋi̯͡ʉw əm tʷɔ ˌnɑ klɑm ; ˌʋi̯͡ʉw əm tʷɔ ˈnɑ klɑm/
ci:
«Veu eimy tô na clam.»
/ˈʋi̯͡ʉw jeʲm tʷɔ ˌnɑ klɑm ; ˌʋi̯͡ʉw jeʲm tʷɔ ˈnɑ klɑm/
i teacneity veatscomou: “Это был прикол.» ci «Я прикололся.» ci «Я прикалываться.», a eaghelscomou: «I’ve pranked you.» ci «I was pranking.» ci «That was a prank.» acei «I’ve made fool of you.».
__
Tam ge nizie e dano i déyeslovo: ‹clamati› is znacyeinïemy “zum Scherz vorlügen”, tô bui eaghelscoiõ: “to lie for fun”, to u receinïé iz toho mogeity bouti coristano he:
«Clamax.»
/ˈklɑmɑx/
ci
«Clamau’my»
/ˈklɑmɑwəm/
ci:
«Clamau eimy.»
/ˈklɑmɑw jeʲm/
ci:
«Tô’my clamau.»
/tom ˈklɑmɑw/
= “It was a prank.” ci “I pranked you.” ( = I lied for fun”), ci veatscoiõ: “Я прикололся.” ci “Это был прикол.” ci “Я это для прикола / по приколу сказал.”.