Будь ласка: причина: близьким за охопленням, але засадно різним за суттю втямкам дають одну назву. Наслідок: їх плутають, зокрема на Вікі, записуючи в одне, об'єднавши
І саме тому так важливо, за можливості, щоб із самої назви було ясно, за якою ознакою розподіл
Гідро — це водо, а не дно
"Гідро" Раункієр так назвав через те, що був обмежений звичаями назв. Тут калькувати не конче
Та невже? 🧐🤭
Тут не конче, там конче 🤔
Пояснюю. "Евмезозообентос", якщо по складницях, "справжній середній тваринний бентос(істоти на дні)", повністю розкриває суть, не гріх і скалькувати. "Гідрофіти" за устроєм суть не розкриває, як і "гелофіти", тому калькування не підійде
Хто?
Визначення суті відповідає. А Ви на мої питання не відповідате
Я на ваші відповідаю, а ви на мою більшість — ні 🤷♂️
На прохання все-таки пояснити мотивацію "мерхлівців" Ви не відповіли. Зараз буду проглядати й відповідати. Можливо, щось пропустив. Відповім
Вам уже відповіли не раз. Ще щось доказувати нема ні часу, ні потреби, ні бажання 🤷♂️
Навіщо я буду доказувати щоразу логіку своїх перекладів, якщо Ви все одно не розумієте 🤷♂️
Хай инші голосують чи пропонують своє. Навіщо засмічувати Словотвір пустими коментарями
Я жодного пояснення не бачив. Будь ласка, поясніть востаннє, чому Ви вибрали саме цей корінь, яка його мотивація. Ви ні разу не відповіли, що там мерхле
Вам Кароліна відповідала. Перечитайте ще раз коментарі 🤷♂️
Я скоро з цими філами, фобами, біонтами, трофами, фітами викладу допис у ФБ, зокрема й на Словотвірні.
Мені більше нема чого додати 🤷♂️
То не відповідь. До чого там "абстрактність"? Я питаю про мотивацію саме слова "мерхлівці", кореня. Припустімо, абстрактне мислення. Як із його допомогою із "мерхлівців" одержати "агеліофілів"? Поясніть, будь ласка, логічний ціп
"МЕРХНУТИ і МЕРХТИ, хне, недок.
1. Поступово втрачати яскравість; блякнути (у 2 знач.), тьмяніти, згасати. Іде вона вже вночі, вже зорі поперед нею мерхнуть (Марко Вовчок, I, 1955, 266); Сонце зайшло. Фарби неба вгорі мерхли, ніби квіти, яких торкнувся мороз (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 317); Туман, туман... Доба гіркої скрути. Не мерхнуть ліхтарі, і плине тужний спів (Леонід Первомайський, I, 1958, 75);
// Поступово втрачати блиск (про очі). Ясні очі мерхли під натовпом важких думок (Панас Мирний, I
