Паля — стовп, що забивається у ґрунт для опори чи огорожі; (заст.) загострений кілок, на який насаджували страчуваних.
Приклад вживання
Загородили [рибалки] загороду для кухаря, на кухарський курінь, закопали в пісок палі, примостили зверху балку й повішали казани. (І. Нечуй-Левицький).
Походження
польським посередництвом з нвн. Pfahl (‹ двн. phāl) «паля, стовп» походить від лат. pālus «кілок»;
Залиште вже цей історизм у спокої. Сьогодні це слово в сучасному значенні не вживають 🤷♂️