"Граматика української мови Ч. 1. Етимологія" 1913р. Нечуя-Левицького: «Неможна писати галицького й чернігівського слова яскравий, бо воно польське (в Черніговщині є й тепер в народн. мові чимало польських слів), а в нас є слово ярий; воно значиться і лютий (ти чорт яроі баби, приказка), і дуже ясний (яра рута): Посіяла яру руту над водою та виросла яра рута з лободою (пісня), ярий колір.»
"Сьогочасна часописна мова на Україні": «Замісьць—ярий колір пишуть усі польське слово—яскравий. Слово—ярий колір є в Старіцького в «Заклятому скарбі».
«Швидко ціла купа ломаччя розгорілася ярим огнем.» (І. Франко)
«Море .. переливалось то темною крицею, то ярим смарагдом.» (Леся Українка)
За шпилями-скалами округи видко .. далеко темнії гаї, що попозлочувані вони іскряним сонечком.
(Марко Вовчок)
Чітко зазначено, що це полонізм утворений од слова яскра (те, що українською іскра). Один з одповідників українізована форма. Є уривок з граматики, де вказано, що це запозичення
Ну це ви зараз написали, а раніше не було. Та й словники ніби пишуть як було, без того що полонізм
goroh.pp.ua: яскравий (і це текст з етимологічного словника в 7 томах), ви ж якраз це цитуєте в походженні
Це не українська форма! Хай тоді мидло, а не мило, головне що од псл. mydlo
<від псл. jask-ravъ(jь)>
𝖕𝖆𝖓𝖎𝖆𝖓𝖐𝖆
Се суть 'прасловянськи реконструкційи' в дусї ‹мотоцикл› од прасл. *motocyklъ, чи ‹коньяк› од прасл. *konьjakъ.
<Се є неруський твар...>
Тоди й ‹ясен/ясний›, ‹ясувати›, ‹пояснити, поясняти, poyasnyeinïe› суть неруські твари.
ЕСУМ: "припущення про польське походження укр. яскра́вий (Sławski І 515) необґрунтоване;"
Нечуй-Левицький «Криве дзеркало украінськоі мови»: "трапляються галицькі падіжі: цілей, древностей — цілів, древностів; галицькі форми: визволення, задоволення, — визвоління, польські слова — переконаннів (пересвідченнів), розрахувало (полічило), яскравий (искряний); окремо (окроми), свідоцтво (засвідчення), білше всього — білше од усьго і т. д."
Другий витяг під був наданий під запропонованим «ярий»
ЕСУМ — це наукова робота, яка сама посилається на безліч інших робіт
А Нечуй-Левицький — письменник.Так, з мовою він працював, але на художньому рівні.Він точно не був етимологом
У його є труд з етимологією, тож був.
Прочитайте все ж другий витяг. А щодо ЕСУМ навіть не додаватиму нічого...
Прочитав, нічого переконливого там нема
Чому нічого не додасте?ЕСУМ має помилки, однак він принаймні ґрунтується на науці, а не на шизолінгвістиці як Нечуй Левицький
Не був, псевдоетимологом — так
Нечуй-Левицький засвідчив цими трудами живу народню мову, що була прикметна більшості говірок. Його здобутки в боротьбі за чистоту мови проти пошесті польських (особливо через галичан) та московських слів неосяжні. Ваш "науковий" ЕСУМ лучче взагалі було назвать (не завсіди) збіркою припущень, бо чого тілько варте його походження слів: тримати (це слово є в моєму обговоренні про збіжжя), чекати абощо. Уже не кажучи про те, що слово навіть не наявне в словнику Грінченка. Дослідіть ужиток і стане зрозуміливо.
Тому що етимологія — це і є припущення.Запозичення слова "хліб" в праслов'янську з прагерманської або з готської мов — це теж лише припущення, але воно ґрунтується на доведених наукою закономірностях індоєвропейських мов(слово "хліб" було би питомим якби мало форму "кліп", або принаймні "чліп").Теж саме зі словами "чекати" і "тримати".Чи ці слова полонізми?Принаймні з погляду етимології твердо стверджувати не можна.
Так, можливо, їх вживали не всі.Але чи це доводить "польскість" цих слів?
псл. jask-ravъ(jь) ‹ *jěskravъ(jь) ‹ *ěskravъ(jь) є похідним від jaskra (‹ *ěskra) «іскра» (пор. п. jaskra «тс.»), іменникa того самого кореня, що й псл. *jьskra, укр. і́cкра, але з іншим ступенем вокалізму;
етимологічно споріднене також із псл. *(j)ěsknъ(jь), укр. я́сни́й;
припущення про польське походження укр. яскра́вий (Sławski І 515) необґрунтоване;
До Чистилища
Примітивізм. Кажіть тоді виделка, бо слово так само споріднене з питомим вилка. До слова, ваше боротьба за "спирт" сміховиною видається тепер.
І в чому "примітивізм" полягає?
І до чого тут "спирт"?
І чому вона видається "сміховинною"?
Іскра тліла в попелі важкім і ятрилась, мов незагойна рана, все не могла ожить в огні яркім.
(Леся Українка)
– Душе щаслива, Даю тобі талант яркий, Будь сильна ти, і ясна, і мислива, Твій ум живий, твій зір палкий! (І. Франко)
+++
+