Значення слова
Фронтон — передня сторона, чоло — звичайно трикутне завершення фасаду будівлі, портика, колонади, що з боків обмежене двома схилами даху й карнизом при основі.
Приклад вживання

Внутрішнє поле цієї частини називається полем фронтону або тимпаном.

Походження

фр. fronton, від лат. frons, род. відм. frontis — «лоб, чоло».

Приклади в інших мовах

Ісляндська: bjór, gaflbrík, gaflhlað

Схожі слова
Слово додав

Перекладаємо слово фронтон

щит
7

scit
ЕСУМ: щит "фронтон" (слано на: Словник діалектичної лексики північної Житомирщини. Лисенко, 1966).

אלישע פרוש 6 квітня 2020
20 жовтня 2022

Знову вихолощення мови 🤦‍♂️ о, шіт

22 лютого 2023

Білоруси вподобали би. :)
(Дыялекталагічны атлас беларускай мовы, мапа №230: https://res.cloudinary.com/philology/image/upload/dabm/230.jpg)

чоло
5

cœlo

אלישע פרוש 11 листопада 2019
20 жовтня 2022

+++

20 жовтня 2022

Може бути, але мені воно більше до вподоби в тямі фасаду.

20 жовтня 2022

На "фасад" є ще слово "лице". Вони так і виходить: нагорі лиця – чоло.

20 жовтня 2022

Є. Та й слово "чоло" є засвідчене в тямі "фасад", коли "причілок" як "фронтон". Я за обидві відміни.

21 жовтня 2022

<Та й слово "чоло" є засвідчене в тямі "фасад">

Tô mogeity si bouti, ta "ceolo = façade" ne teacneity muisli pèrenosou. Coli ueshy dœum e "gòlova", a pèreûd gòlovui e "liçe", to i pèreûd domou e "liçe = façade". Verx liça e ceolo, i verx pèrêdou domou — "liça" — yoho "ceolo".

Ya teamiõ ceomou u rousscé louci slovo "ceolo" znaciti "façade" (‹louci znaciti› "happened to designate"): cèrêz pœdménõ team, a-t'ge ceolo e i verxou i pèredi, tomou za pèrêdniœusty ceola i bé, védé, "façade" zuano "ceolo". Ta e cèsti oge, zagalomy, suoya truala pèrecazou uisoca i ròzvinõta stavebstua bé Rousy+Oucrayina nicda ne znala, tomou i suoya ròzvinõta i tocyna teamoslovou bui u rousscé cecati godé. Ay, sém i tam padõty ("occur") i yaca pitoma slova, ta tocynœusty yix uiznac e neconecyno pèuna.

I daunéixe'my ouge pisal, oge zapas pitœum slœu (ci pneû slœu) e cœulkœustno znacyno mnéy proti de daléye mnogéiõtya cisla (bezléci) team u rœuznax galõzex. Mogemo i "ceolo" zuati "façade", a-t'ge ceolo e ne lixe verx a i pèreûd. Ta slédno pac teagye bõdeity gleadati slovo za teamõ "fronton (phr.), frontone (ital.)". Ay, eaghelsca imenouieity onõ ceasty domou ne ôd slova "ceolo": ‹pediment›, ta ‹pediment› e, peruê, ne pitomo slovo, i drougê, i ne tocyno: e ôd *peremint ← *pyramid, uiznacya lixe trycõt tuar onui ceasti domou, i xotya trycõt tuar e ceastéy, bouaieity i poloucrõg. Simy roumeansca põty zuati onõ ceasti ôd teamui "ceolo" e pèrêd eaghelscoiõ lépxya.

Ne conecyno dóugeaty bouti pravé tuari "liçe" za "façade, facciata" ta "ceolo" za "fronton, frontone" — mojõty bouti i pocepova slova, cœuneç cœunçemy, i ‹façade, facciata› ta ‹fronton, frontone› sõty pocepovi tuari: ital. ‹front-one›, ne ‹fronte›, ital. ‹facciata›, ne ‹faccia›, ta u pnyx ushyaco imõty bouti slova "liçe" ta "ceolo".

21 жовтня 2022

"Tô mogeity si bouti, ta "ceolo = façade" ne teacneity muisli pèrenosou. Coli ueshy dœum e "gòlova", a pèreûd gòlovui e "liçe", to i pèreûd domou e "liçe = façade". Verx liça e ceolo, i verx pèrêdou domou — "liça" — yoho "ceolo"

Та ця думка є зрозуміла. Я й не проти неї, вже писав був кілька днів тому.

Сторінка "фасад" ( фасад ) під словом "чоло":
- אלישע פרוש
"Я бим чоло радше за "фронтон" беріг."

- Anton Bliznyuk
"Може бути й те, й те. Шо є ліпше не певен."

І ше нижче:
"+ Уживано в книзі "Архітектура у ріжних народів і на Українї" Вадима Щербаківського (1910 р.)."

Я лише кажу, шоби ми не вдавали, наче слова за "фасад" раніше не мали, особливо коли воно засвідчене в архітектуровій літературі. Мали й воно було "чоло", також "перід". Нині "чоло" не вживається, то можемо дійсно подумати за перевживання того слова за нову тяму. Загалом, мені до вподоби, але своє слово тут мають дати й, в першу чергу, архітектори, а тоді будівельники, й інженери. Так, так, "ніхто з них за мову не переймається, до того ж, вони не мовознавці, то й змісту їх питати нема", але є люди, які й переймаються. Їх ремесло, мають право дати своє слово.

21 жовтня 2022

<- Anton Bliznyuk
"Може бути й те, й те. Шо є ліпше не певен.">

Otô, a ya esmi, i pisal eimy ceomou.

<Їх ремесло, мають право дати своє слово>

E ‹priceûloc› taco ouge 'suoye' slovo? U leadscé e ‹przyczołek› za "fronton, frontone, pediment". Teagyco e rousscê slovo stalo nezavislo.
I Sami ge caziete: "ніхто з них за мову не переймається, до того ж, вони не мовознавці".

21 жовтня 2022

"E ‹priceûloc› taco ouge 'suoye' slovo?"

А хіба не своє? В ЕСУМ-і нич за то не згадано. А як мовите за його польськість, то це було би бажано якось підперти.

22 жовтня 2022

<підперти>

U leadscé e slovo ‹przyczołek› za "fronton, frontone, pediment" — seoho Vam ne staneity? Ci gadaiete to tuar o totogyné znacyeinïé sta nezavislo u obou móuvou?

<В ЕСУМ-і нич за то не згадано.>

Aha!.. 😊

2 січня

Чоло, лице, дупа.
Та вже є давно — причілок

причілок
4

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Причілок, -лка, м.
1) Боковая стѣна дома; бокъ крыши дома, фронтонъ. Рудч. Ск. І. 117.
2) Боковая стѣнка сундука. Сумск. у. Вас. 150.

Ярослав Мудров 20 жовтня 2022
15 березня

+

Карл-Франц Ян Йосиф 9 листопада 2019
17 червня 2021

На думку Верхратського, складається з префікса съ, кореня им- (очевидно, від др. имати) і суфікса -ець і разом означає «скріплений, зчеплений».

14 січня 2023


Хай буде у гуцулів, инші знають причілок

начілок
1

начілок навіть в українській вікіпедії є

Vadik Veselovsky 9 листопада 2019
9 листопада 2019

Коли є щось у Вікіпедії, то тут взагалі жодних заперечень не може виникнути :D

14 січня 2023

Фронтон - начілок.
(Науково-технічний словник).
+

лобище
0

За аналогією до "горище". Від слова:r2u.org.ua: лобище

9 листопада 2019
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
20 жовтня 2022

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Причілок, -лка, м.
1) Боковая стѣна дома; бокъ крыши дома, фронтонъ. Рудч. Ск. І. 117.
2) Боковая стѣнка сундука. Сумск. у. Вас. 150.

Навіщо ще щось вигадувати? Люди здавна його так називають

Поділитись з друзями