Значення слова
Граніт — інтрузивна гірська порода кислого складу із зернистою (рівномірнозернистою чи нерівномірнозернистою) структурою.
Приклад вживання

Граніти — масивні і відносно грубокристалічні магматичні плутонічні породи (плутоніти), які багаті кварцом і польовим шпатом, але також містять темні (основні) мінерали, особливо слюду. За своїм хімічним і мінералогічним складом граніт відповідає вулканічному ріоліту.

Походження

іт. granito «граніт; зернистий» утворене від grano «зерно», яке походить від лат. grānum «т.с.»

Слово додала

Перекладаємо слово граніт

зернь
0

Від зерно

Carolina Shevtsova 5 травня
зернець
0
Volodymyr Khlopan 5 травня
жула́вець
0

Узято з проєкту словника геологічної термінології П. Тутковського, се слово є на ст. 14 слово під статтею "граніт": https://archive.org/details/slovnik18/page/n25/mode/2up

Наголосу там нема, зате є є в "Рускій правописї зі словарцем" С. Смаль-Стоцького (https://archive.org/details/ruskapravopyszis00smal/page/58/mode/2up, ст. 58). Гадаю, що міг би бути й "жулаве́ць", ба не зможу ніяк обґрунтувати то.

Про походження див. обговорення тут.

Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
5 травня

Є в проєкті словника геологічної термінології П. Тутковського на ст. 14 слово "жулавець" за граніт (https://archive.org/details/slovnik18/page/n25/mode/2up). та не знаю, відки воно пішло. ЕСУМ не пише нічого.

5 травня

Це, мабуть полонізм

5 травня

А який є відповідний корінь у польській мові? Я хіба знаю "żuł" (https://sjp.pwn.pl/doroszewski/zul;5533080.html), та значить воно мул, то не певен, чи воно якось пов'язане зі словом "жулавець".

5 травня

Leadscœi ‹żuł, żuława› ta rousscoe ‹gioulaveç› stanoveaty dauniuy pèregòlôs *geul- : *goul- (a tuimy i is *gol- : *gōl- → *gal-) is peruœstnuimy ispœulnuimy znacomy "strip, rip", dauxi is rœuznui rozvitcui slova is rœuznami znacyeinïami u slovianscuix móuvax, sèrêd yacuix, izocrema: veat. ‹жулик› "zlodéy; nœuzyu (← obdiracy)", sbx. ‹guliti›, bóulg. ‹гулям› "isdirati scœurcõ", slovén. ‹guliti› "terti, istirati, (is)tociti, isdirati", "douriti (porœun. i "douriti" e œd *dour- : *der- "derti"); sméyati sea nad cuimy (← "ogoliti zõbui" — porœun. "scaliti" œd *(s)kōl- "cleave, separate"), ceix. ‹houlit, húlit›, slvc. ‹húliť› "proyasniti, -yasnia-, œdgaliti, -galia- (porœun. i ‹gal-› u rous. ‹galiavina› "yasna-cistyena-cleared polyana")", slvc. isce "põciti, pealiti oci (← "to strip eyes")", veat. ‹гу́лить› "шутить (← "to strip teeth", hi "скалить (← *(s)kōl- ↑)", rous. ‹gouliti› "to cheat, to delude with promises" (← "obderti, -dirati"). Znacyeinïa "namoul, prispa, naspa, ostrœuveç na récé" u leadscuix ‹żuł, żuława› e abo œd rozvitca "naterto → drœubno cameinïe" → "nàsuip iz taca cameinïa" abo œd "hostro cameinïe terti, screbti, derti, scobliti" → "nasuip iz taca cameinïa". I znacyeinïe "granite" ou rousscoho ‹gioulaveç› e œd znacyeinïa "hostro drœubno cameinïe roztirati, scobliti, mòlôti" (porœun. i samo slovo ‹granite› u phran. œd lat. ‹granum› "zerno").

5 травня
5 травня

Дякую!

5 травня

Méniõ Vam za dodatocynoe posuilanïe na gèrêlo pro *geul- : *goul- "derti". Œd sebe isce dodamy:
SIRM I, 616: ‹гули́ти›, SISM VII, 107-171: *guliti. Siõduige i ‹gouliati›, v. SISM VII, 171-173: *guľati, SIRM I, 617: ‹гуля́ти›.

6 травня

Мирославе, так додайте слово, щоб можна було проголосувати

6 травня

Додано.

Поділитись з друзями