Конфузиться, сконфузиться - соромитися, засоромитися.
Конфузливый - соромливий.
Сл. Московсько-український.
Конфузить, ся - соромити, ся, стидати, ся.
Конфузный - соромний.
Сл. Уманця-Спілки.
Конфужение - соромлення.
Конфузить, сконфузить - соромити, засоромити, стидати, застидати.
Сл. А. Кримського.
Конфуз - сором.
Конфузить - соромити.
Сл. Левченка 1874 р.
Та до чого Ваші словники?
Сором, стид — не тотожний конфузу, ніяковости. Невже ви цього не розумієте?
← *sumẽstïe; ← z- (*su-) "con-" + mẽst- "fus-" + -ie "-io"; z-mẽst-ïe "con-fus-io".
Т.зв. "кальки" суть ускрізь, и там де й не бисьте гадали. Слово "калька" вже ходить ге лайка, та ник не є доси пояснив, чому точність слова є зла.
אלישע פרוש будьте ласкаві, пишіть українською, бо це не є українська, це є "мудрування" :)
<будьте ласкаві, пишіть українською, бо це не є українська, це є "мудрування"
Cyto ménite?
<Чому mẽst- за "fus-"?
Мести, месити?>
Tô e œd ‹measti› (za staroiõ pravopisïõ: ‹ẽ› = za novoiõ: ‹ea›), ‹meatõ, meatexi, meatety, meatemo, meatete, meatõty›. A ne œd ‹mesti (metõ, metexi, meteity, metemo, metete, metõty). A cyto e ‹месити›?? E ‹mésiti› — is ‹é› (hi u: ‹léto, tésto, sésti/s|dati, délo).
Déyeslovo ‹measti, meat-› za "fundere" e rœudno is slovami: ‹sõmeatïe› ci ‹meateigy›.
Тож від «м'яти», зроз.
Цікаво, що 'з-' може означати як "рух зсередини", так і "рух всередину". Може б краще розрізняти з- (із-) та с- (зо-, зі-, су-, спів-), щоб не було плутанини?
Виходить, що аж три втямки – псл. *sъn (лат. com-, con-), псл. *jьz (лат. ex-), псл. *sъn (др. съ) «близько, біля, коло» – зійшлися в однім 'з'.
Конфузитись — ніяковіти
+
Конфу́з – конфу́з (-зу), (неловкость) ні́яковість (-вости), (замешательство) заклопо́та́ння.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
КОНФУ́З укр. зні́чення, замі́шання, ні́яковість
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка)
Конфуз – нія́ковість, -вости
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
r2u.org.ua: ніяковість
Дякую
КОНФУ́З укр. зні́чення, замі́шання, ні́яковість
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) r2u.org.ua: знічення
Слухайте, навіщо вигадувати якусь дурню, якщо цьому запозиченню є давно усталений відповідник:
Ніяковість.
- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору
Конфу́з – конфу́з (-зу), (неловкость) ні́яковість (-вости).
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору
Конфуз – нія́ковість, -вости.
sum.in.ua: bentezhyty
+
—
Конфуз — це не сум'яття, а ніяковість
СУМ'ЯТТЯ́, я, сер.
1. Безладний рух, метушня. Вийняв я з брички апарат.. і тільки нап'явся чорним сукном, аби навести на танцююче коло об'єктив, як серед танцюючих зробивсь якийсь рух, якесь сум'яття (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 256); Гізела орієнтувалася в сум'ятті танцювального залу напрочуд добре (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 192); * Образно. Глянув [Боровий] на небо. Там було якесь сум'яття. Кудись поспішали низькі димчасті хмари (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 91);
// Загальна розгубленість, паніка, викликані чим-небудь; замішання. [Полковник:] Хапайте її! Держіть! (Сум'яття. Ліда кидає офіцерам стільця під ноги і тікає) (Іван Кочерга, I, 1956, 623); Сподіваючись, що Войнаральському в сум'ятті вдасться виплигнути з карети, сміливці проїхали ще кількасот метрів і перед самим селом змушені були повернути назад (Микола Олійник, Туди, де бій, 1971, 166).
2. Сильне хвилювання; неспокій, тривога. Владислав. Вікентійович повертався з села до інституту. В душі його — сум'яття, в голові — безладне клуботання думок (Іван І. Волошин, Дні.., 1958, 187); Загрозливий царський указ, Павло знає, принесе сум'яття на село (Костянтин Гордієнко, Чужу ливу.., 1947, 188); Не хустинка привела Орисю в сум'яття, а спогад, зв'язаний із нею (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 127);
// Збентеження, ніяковість. — У мене до тебе велике прохання, — стискаючи пальці однієї руки другою, сказав Сергій.. Михайло мовчки чекав, дивуючись з сум'яття юнака (Олександр Копиленко, Земля.., 1957, 269).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 842.