Дякую!
Як на мене, дещо з просторічною окраскою. Потрібно віднайти стилістично-нейтральний відповідник.
"Як на мене", жадного просторічного "окрасу" тут нема.
Коли зважити на те, що новожитній український мовний зразець виник на основі народної мови, то виникає запитання, як Ви визначаєте, якого слова не годиться вживати в якихось випадках?
Поглядів трохи, і мабуть ваша правда.
Як тепер Ваше здоров'я, любий Добродію? Ви нічого не пишете про те, а воно мене обходить. (М. Коцюбинський)
– Най тебе тепер ніщо не обходить, ти лиш собі дбай за громадою. (Л. Мартович)
Ми поклали з дружиною, що нас зовсім не обходять тих двоє подорожніх, що оселилися нагорі... (Олесь Досвітній)
Гаразд.
Див. обговорення під "торкатися".
Такий чув из таким знаком.
Я не чув, і словниці такого наголосу не подають.
ЕСУМ подає.
Справді, подає два наголоси. Та чи не малувато цього, коли й давніші й новіші словниці, укупі із "Словником наголосів української літературної мови" М. Потрібного, дають тільки наголос на другому складі?
Де ви в московській чули таке слово? Це не калька, це переклад московського слова українським
Ви скажете "це мене не торкається"?
Я скажу це мене не стосується, торкатися то трохи слово з иншим значенням
Так атож.
Вадим Мельник,
така сама семантична мотивація значення "стосуватися" є й у різних инших мовах. Поцікавтеся спершу. То й у данській, чеській, словацькій, голандській тощо відповідні дієслова суть кальки з російської?
З мотивацією є тут порядок; мені тільки "-ся" там вадить. Поняття дієслівне "стосуватися" є абстрактне, а як усі абстрактні поняття виходять із понять конкретних, так і тут "стосунок" в різних мовах світу виходить із таких понять конкретних: "торкати", "чепати", "штовхати", "пхати", "тикати/ткнути" фізично. І "стосуватися" є само турено поняттям "штовхати, торкати".
А от в українській нема такої семантичної мотивації. Якщо є, то, будь ласка, дайте джерела, буду вдячний Вам.
А яка є?
Вище є дано.
Приклади речень з obchodzić у лядській та їх переклад ягельською:
Czy nasze dobre imię w ogóle nas nie obchodzi?
(Do we not even have the least CONCERN for our reputation?)
Po drugie, że polityka zostanie na powrót skierowana na rzeczywiste problemy, które faktycznie obchodzą obywateli w czasie obecnej recesji gospodarczej.
(Secondly, politics will get back to genuine topics that really CONCERN people in today's economic recession.)
Nie powinniśmy zajmować się tym, czy gospodarstwo rolne jest duże czy małe; powinno nas obchodzić jedynie to, czy jest dobrze zarządzane.
(We should not care whether a farm is large or small; instead we should be CONCERNED with whether it is run in an economically sound manner.)
И що Ви цим хочете сказати?
Вадим Мельник: <Ви скажете "це мене не торкається"?>
Я бим рік:
Mene se/to ne torcaye.
Se/to mẽ ne torcaye.
Mene se/to ne cepaye.
Se/to mẽ ne cepaye.
Рівни:
torcati
Чіпку все зачіпало, все торкало. Він про все баби розпитував (Панас Мирний, II, 1954)
cepati:
Коли се діло чіпає укупі з попами і мужиків-емігрантів, то чому вони не звернуть уваги на саме емігрантське питання, лишивши в спокої попів, єзуїтів і т. і. (Леся Українка, V, 1956, 87)
А новина й тебе одним краєм чіпає (Михайло Стельмах, II, 1962, 350)
Сл-к Желехівського/Недільського:
II, 976: тóркати, тóркнути:
- stossen (фізично)
- anrühren, berühren (фізично й перенесено, образно, саме в значенні "стосуватися")
- bewegen (емоційно; образно, зокрема й "спонукати", "стимулювати", "схиляти до чого", "хвилювати, турбувати")
- ins Glass stoßen (випивати)
- beziehen, beziehen sich, anlangen (образно, перенесено, саме в значенні "стосуватися")
И що Ви цим хочете сказати?
Ну, коли Ви не бачите, то Вам, віді, нич.
З приводу Вашого першого допису. Бачу тепер, що не моя правда була. То виходить, що "тОркати, тОркнути" чинне слово для значіння "стосуватися"? Ба й из "о" в критім складі? Тоді гарно.
З приводу другого. Я Вас спитав, бо не зрозумів, якщо не хочете, звісно, не відповідайте. Але я Вас питаю не тому, щоб слова марно тратити, а щоб з'ясувати, що Ви хотіли донести.
Нема там "о" в критім складі; търкати.
Особливо в заперечних реченнях: "не мати нічого спільного".
Як це стосується теми розмови? = Що це має до теми розмови?
То мене не стосується = Я до того нічого не маю.
Щодо – стосовно.
Як і ч. čo do, слц. čо do, п. co do.
Мій аргумент стосується не лише історії Словаччини = Мій аргумент є не лише щодо історії Словаччини.
Його може й тякло, що в мені кипіло.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/59957-tjaknuty.html#show_point
goroh.pp.ua: тякти
<Його може й тякло, що в мені кипіло.>
Criu priclad. U tœum receinïé <tẽcti/tẽcnõti> znacity "to guess, to have idea, to come to".
"Yoho mogêity i tẽclo cyto u myné cuipélo." — "It might have come to him what was making me boil."
Ou <tẽcti/tẽcnõti, tẽcati> sõty rœuzna znacyeinïa, iz ocrema: "to meet, to encounter", "to guess", "to concern", "to relate to", "to touch", "to hint", "to correspond", "to anticipate, to have a feeling", "to reach", "to happen, to happen to", "to be lucky to", "to be over", "to bother".
Вникати — входить, вмешиваться, вмешаться во что-либо, принимать участие в чем.
«Хто його знає, як він там сіяв і які у його були борозни: ми туди не вникували: знаєм тільки, що владав вія сією землею от поти».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/61013-unykaty.html#show_point
Підстав стверджувати, що слово запозичене українцями у поляків не більше, ніж підстав стверджувати, що було навпаки.
<Підстав стверджувати, що слово запозичене українцями у поляків не більше, ніж підстав стверджувати, що було навпаки>
, бо ...... — ?
Бо аргументів того, що воно прийшло до нас від поляків не наведено.
Чув не раз вираз "мати до чинення" (або "мати дочинення") в значенні "стосуватися, мати стосунок", засвідчений зокрема деякими словниками:
r2u.org.ua: мати до чинення
r2u.org.ua: дочинення
У живій мові галичан "мати до чинення" також значить "мати клопіт", але такого я в словниках поки не надибав.
Однак я не певен, чи годиться додати такий переклад — боюся, що вираз скальковано з польського "mieć do czynienia". Отже, чи є вираз "мати до чинення" польського роду, чи то тільки збіг?
Цікаво, вперше чую таке. Але думаю шо то польське зичення, на жаль. Повністю однакові вирази рідко коли можуть виникнути в обох мовах одночасно, якшо то не опис якогось звичного явища, чи не переклад якогось іншого виразу з іншої мови, я так гадаю.
1) Вираз слово-до-слова збігається з польським; 2) однакове значення з польським, хоч і має трохи інше значення в певних частинах Галичини; 3) поширине лише на заході?
Також на польському Wiktionary пише: "Niepoprawna jest pisownia "mieć doczynienia". Тобто там також хтось пише разом "до" та "чинення". Думаю то не збіг.
https://pl.wiktionary.org/wiki/mieć_do_czynienia
Гм, скидається на те, Ваша правда...
Ще в словнику бойківських говірок Онишкевича (том I, ст. 231) таке знайшов: ДОЧИНІНЯ — 1) справа, діло; пор. пол. doczynienie (sic!); 2) претензії (Аби-с потому не мав до мене жодного дочинінє, бо я тобі продаю напропало).
<Чув не раз вираз "мати до чинення"...>
I slovacysca znaiêity tẽgh <mať do činenia> "to have smth to do with, to concern, to be about, to go to, to pertain; berühren, betreffen, sich abgeben mit, zu tun haben mit, zusammenhängen mit". Te same u cêxyscé: <mít do činění>.
To e puitanïe ci e tô razyeiny ("calque") u rousscé iz lẽdscui. Ròzvitoc znacyeinïa e dosta prozœur a tomou moge stati nezaleglo u uséx móuvax. U rousscé e i <imati do déla> zu istom znacyeinïem ("délo" ≈ "cin"; siõdui ge "délo" u: "yake délo?", "cyto za délo?", "ne'ma déla", "e délo do [ceoho]", "u délé", "po délou" tc.). Tacovo i u ẽghel.: "to have to do with", ném. "zu tun haben mit", nzm. "te maken hebben met, iets mee te doen", pran. "avoire affaire avec/à, avoir à faire à".
cepati
Вимова: {t͡ʃeˈpɑtɪ̠, ˈt͡ʃɛpɑtɪ̠}.
ЕСУМ VI, 331: чíпáти "торкатися; турбувати; звертати увагу на щось; стосуватися (когось, чогось)"; Желехівський II, 1073: чíпати "anhängen, anheften; angreifen, ergreifen, fassen; – кого? "jmdm antasten, mit jmdm anbinden; sich an jmdm hängen; an jmdm haften binden".
Годже!
"Ядерна фізика не стосується хімії" тоді буде "ядерна фізика не чіпається хімії"?
1. Ne dal eimy tuar zo <sẽ>.
2. Gadaiõ, to e ne tuy priclad, de se déyesofo e do réci.