Можете, будь ласка, додати до Чистилишча слово созідати й разом ис тим вилучити користачів, які суть причетни лише до сього слова (Екатерина Белоконь, Александр Белоконь, Елена Волкова)?
шве́ндяти «вештатися, тинятися» може бути пов’язане із англ. swindle?
“Скін” і “стрим” справді дуже двозначні. Але це не означає, що треба позбуватися правила 9-ки; натомість маємо добирати відповідники.
Слово “busy” тому правильно передавати як “бізі”
Tomu to j proponuju prawyla pozbutysj, oskiljky pislia “b” wymowliajetsjsia ne “i”, a “y”: “byzi”. Ukrajinci zdawna ne ikaly w zapozycxenniakh, zhadajte slowa Danylo, gwynt, cxy kwartyra.
Radzxu pocxytaty:
https://archive.org/details/stylistychnyi/stylist-1978/page/161/mode/1up?q=Як передавати чуже
> > Вибачте, але, враховуючи непояснені “мерхлівці” й “доло-” і “багнорості”, дурню пишете Ви. То буде пояснення “мерхлівців”?
>
> Яка Вам різниця, чи пишу я дурню, чи ні? Хай фахівці дають оцінку. Щось з моїх перекладів приживеться, щось ні. Вам що до того? Чого Ви причепилися саме до моїх перекладів? Краще повидаляйте купу неоковирних своїх, бо засмітили ним весь Словотвір 😵
Мої переклади нехай довгі, але відповідні. І додаю я їх, якщо коротше нікуди.
Ваші ж, наприклад, якщо короткі, то невідповідні. Наприклад, “сутодрібнодонці”. Жодна складниця не вказує на те, що це тварини.
“Багнорості”. Жодна складниця не вказує на те, що ознака розподілу – бруньки, і що вони розміщені нижче дна.
“Мерхлівці”. Тут узагалі мотивація, як на мене, відсутня. Якщо Ви додаєте “мерхлівців”, “щоб було”, то хот засмічує словотвір?
Якщо Ви це пишете, знайдіть, будь ласка, 15 секунд, щоб написати, гриби – агеліофіли, геліофіли чи геліофоби. Бо Ви спершу показали, що не зовсім розібралися
> > \> \> Ви\, схоже\, не змогли зрозуміти різницю між ними
> > \>
> > \> 😆🤦♂️
> >
> > То дайте відповідь, куди належать гриби й чому
>
> З якого дива я маю на це гаяти свій час? Краще сходіть до сусідки за спиртом. Мо’, дасть 🤔🤭
Написати одне слово – секунд 15
> > Ви, схоже, не змогли зрозуміти різницю між ними
>
> 😆🤦♂️
То дайте відповідь, куди належать гриби й чому
Запитання “із зірочкою”: чи можуть геліофіли бути геліофобами?
Ви, схоже, не змогли зрозуміти різницю між ними
Вибачте, але, враховуючи непояснені “мерхлівці” й “доло-” і “багнорості”, дурню пишете Ви. То буде пояснення “мерхлівців”?
Яка Вам різниця, чи пишу я дурню, чи ні? Хай фахівці дають оцінку. Щось з моїх перекладів приживеться, щось ні. Вам що до того? Чого Ви причепилися саме до моїх перекладів? Краще повидаляйте купу неоковирних своїх, бо засмітили ним весь Словотвір 😵
До якої категорії належать, по-Вашому, гриби? Геліофіли, агеліофіли чи геліофоби?
Вибачте, але, враховуючи непояснені “мерхлівці” й “доло-” і “багнорості”, дурню пишете Ви. То буде пояснення “мерхлівців”?
Хто дав голос проти нього, щоб вам вік жить без хмільного! Спирт не киньмо в горі сім — із Чистилища спасім! Нині спирт, а завтра, вір, весь загублять Словотвір! Страх і совість, люди, майте — спирт мерщій ви повертайте. Є багато зайвих тям, спирт нехай горить життям!
За таке завзяття віддав голос за переклад спирту. Будь-які перейняті слова мають отримувати український відповідник.
Спасибі!)
Укотре висловлю своє бачення – ми тут для того, щоб до чужих слів, за винятком, наприклад, власних назов і питомих утямків, підібрати або вигадати питомі відповідники. А вживати чи ні – питання пізніше буде. Бо слова, які ми перекладаємо, часто, якщо не здебільшого, усталені, з чим і боремося
А я думаю, чому Ви таку дурню пишете. А тут видно, що спирт у Вас забрали 🤔🤭🤦♂️
Чи є серед нас лікарі, математики, хіміки, фізики? Чи є в когось можливість залучити/прилучити їх хоча б ненадовго?
З цими питаннями в ФБ. На Словотвірню та ін. мовні спільноти
Бо слово, за яке голосує висувач, інколи може створити хибне враження про Словотвір у того, хто зайде на сторінку
Нє розꙋмѣıѫ.
Вибачте, що набридаю, але чи можливо було б зробити так, щоб переклади з - (дефісом) могли повторюватися?
Наприклад, щоб можна було додати:
пластець, -ень
пластинець, -еньСкладниці (морфеми)?
Накьто є взагалѣ даватı слова ıз “-ьць” та “-ьнь” в одьнѡмь пєрєкладѣ? Іѣ гадаıѫ кьто в одьнѡмь пєрєкладѣ є даватı лıхьє одьноє слово (lexicьнѫ одıнıцьѫ), а кєрєз пıн могьно є датı рѡзьнꙑ звѫковꙑ / правопıсьнꙑ мѣнꙑ або мъввьнıкьнı (grammaticьнı) ꙋзорꙑ одьноґо слова, алє нє рѡзьна слова.
Я розумію, що це досить складно втілити, і навряд чи мене підтримають, та все ж хотів би спитати думки товариства: чи доречно було б додати (за можливості) “авторську вподобайку”, щоб було видно, що слово “схвалив” той, хто його додав?
Накьто? Хꙑба є ı так нєıѣсьно огє тъıь, къто даıеть слово, сам ıєоґо ıсхвалєоıеть (нє обовязъково голосоıѫтьı за нєоґо)? І кьто комꙋ дасть колı бѫдеть знатı кı є голосовав author?
Виправлено хибу з неоновленням кількості непрочитаних повідомлень у відслідковуваних нитках обговорень на толоці.
Наприклад, щоб можна було додати:
пластець, -ень
пластинець, -ень
Поки не бачу для чого додавати дефіси. Найкраще буде додати 2 переклади:
таким чином не треба нічого в умі складати, усі форми написані
“переглянути попередню міну” …
Додати кнопку “🖍️” …
додати кнопку “виправки” …
голосувати можуть лише перевірені користувачі …Дякую, товкові думки 👍
Подивіться, будь ласка, сюди.
https://slovotvir.org.ua/toloka/vyluchennia-zapozychen/storinky-dublikaty/page-2
Тут зібрані сторінки-дублікати, які можна об’єднати
Наприклад, щоб можна було додати:
пластець, -ень
пластинець, -ень
Це можна втілити за допомогою особливих знаків, наприклад:
Ви в основному полі пишите
пласт*()**(ець) : *ин **ень, …
У висліді отримуєте
пластець
або пластинець, або пластень, або пластинень
Тобто, те, що в дужках, додається в основне поле, а все гинше – в пояснення слова через кому (за це теж можна голосувати).
Втім, смислу в цім небагато, бо Ви й так можете подавати варіяції через (або [слово1] 👍, або [слово2] 👍), але Ви нехтуєте цією можливістю. Нащо особисто для Вас робити складний стрій розбору “parsing”, яким Ви наврядчи будете користуватися, якщо Ви навіть вже наявні можливості не користуєте?
> Я розумію, що це досить складно втілити, і навряд чи мене підтримають, та все ж хотів би спитати думки товариства: чи доречно було б додати (за можливості) “авторську вподобайку”, щоб було видно, що слово “схвалив” той, хто його додав?
Бо слово, за яке голосує висувач, інколи може створити хибне враження про Словотвір у того, хто зайде на сторінку
Вибачте, що набридаю, але чи можливо було б зробити так, щоб переклади з - (дефісом) могли повторюватися?
Наприклад, щоб можна було додати:
пластець, -ень
пластинець, -ень
Складниці (морфеми)?
Дошка не питоме? 🤯
https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/dъska
Ba, e pitomo — ouge u praslovianscé, œd pralinsconémeçscoho *disk, œd lat. ‹ discus ›, œd dgr. ‹ δίσκος ›.
Дошка не питоме? 🤯
https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/dъska
“Скін” і “стрим” справді дуже двозначні. Але це не означає, що треба позбуватися правила 9-ки; натомість маємо добирати відповідники.
“Бізиборд” — невдалий приклад, тому що правило 9-ки, як ми знаємо, не стосується кінцевих голосівок, тому ми пишемо “таксі”, “журі” й таке инше в запозичених словах. Слово “busy” тому правильно передавати як “бізі”, а слово “бізіборд” утворенен простим злиттям двох слів, і я вважаю, що літера “и” там — просто неправильне використання правила тим, хто те писав.
Добродію Єлисію, а можете, будь ласка, поділитися посиланнями на дослідження “різних И”, де йшлося б про звуцьку, звучинну різницю? А “різних І”?
“> Slovo “yasen” tô na pèuno ne mogeity bouti — tam ne’ma ni *o ni *e.”
Точно?
“псл. (j)asenъ/ь, osenъ/ь” подають ніби є
“> *e-u-pèregòlôs: → /i̯͡ʉ/ pri prasl. *ú u cuyeusco-polésscé smougé, ta /i̯͡ʉ/ usiõdui inde;”
А що це за переголос? Можете, будь ласка, навести приклади? Бо не впевнений, що зрозумів правильно, про що йдеться
> >
> О-переголос та Е-переголос чи як там) міг не відбуватися.
> >
>
> *O-pèregòlôs ci *e-u-pèregòlôs ci *e-y-pèregòlôs — tô sõty tri velicui rœuzniçui:
>
>
> Здається, як приклад наводил*o-pèregòlôs: → /ʉ ; ʏ/ (Zaxœud), /ʉ͡œ, u͡o/ (Pœulnœucy) — bez rœuzniçui œd nagòlôsou na *u ci *y u prasl.;
>
> *e-u-pèregòlôs: → /i̯͡ʉ/ pri prasl. *ú u cuyeusco-polésscé smougé, ta /i̯͡ʉ/ usiõdui inde;
>
> *e-y-pèregòlôs: → /e͡i/ — bez rœuzniçui œd nagòlôsou na *y u prasl.
>
> __
> слово “ясен” або якесь інше.
>
> Slovo “yasen” tô na pèuno ne mogeity bouti — tam ne’ma ni *o ni *e.
Спасибі за відповіді! Досі, щоправда, розбираю
Pricro mi cyto p. Colomóucênco ne moge bouti na tœumy istrété. Yoho buimy iz ocrema rad boul vidéu tam.
То ı Вꙑ тамо бѣстє? Нꙋ, гѣль гє ꙋ мєнє нє вꙑıдє, алє надѣıѫ ся ıскєо бѫдє могьлıвѡсть ıстрѣтıтı ся.
U slœunicé Gelexœuscoho/Nedélscoho’my dosiu otacuy uiraz:
«‹я повїв то́є на клам›» is pèrecladomy némeçscoiõ: “Ich habe zum Scherz gelogen” (vìdyite tam, I, 347, gaslo: ‹клам›).
Znacyeinïe toho uiraza e priblizno “to lie for fun”, i mogeity bouti coristano iz’ho za eaghelscoe “to prank someone” ci za veatscoe/rousiyscoe “приколоться/прикалываться над кем”.
Napr.:
«Na clam’my veu tô.»
/ˈnɑ klɑm əm ˌʋi̯͡ʉw tʷɔ/
ci:
«Na clam eimy veu tô.»
/ˈnɑ klɑm jeʲm ˌʋi̯͡ʉw tʷɔ/
ci:
«Veu’my tô na clam.»
/ˈʋi̯͡ʉw əm tʷɔ ˌnɑ klɑm ; ˌʋi̯͡ʉw əm tʷɔ ˈnɑ klɑm/
ci:
«Veu eimy tô na clam.»
/ˈʋi̯͡ʉw jeʲm tʷɔ ˌnɑ klɑm ; ˌʋi̯͡ʉw jeʲm tʷɔ ˈnɑ klɑm/
i teacneity veatscomou: “Это был прикол.» ci «Я прикололся.» ci «Я прикалываться.», a eaghelscomou: «I’ve pranked you.» ci «I was pranking.» ci «That was a prank.» acei «I’ve made fool of you.».
__
Tam ge nizie e dano i déyeslovo: ‹clamati› is znacyeinïemy “zum Scherz vorlügen”, tô bui eaghelscoiõ: “to lie for fun”, to u receinïé iz toho mogeity bouti coristano he:
«Clamax.»
/ˈklɑmɑx/
ci
«Clamau’my»
/ˈklɑmɑwəm/
ci:
«Clamau eimy.»
/ˈklɑmɑw jeʲm/
ci:
«Tô’my clamau.»
/tom ˈklɑmɑw/
= “It was a prank.” ci “I pranked you.” ( = I lied for fun”), ci veatscoiõ: “Я прикололся.” ci “Это был прикол.” ci “Я это для прикола / по приколу сказал.”.
Pricro mi cyto p. Colomóucênco ne moge bouti na tœumy istrété. Yoho buimy iz ocrema rad boul vidéu tam.
Я розумію, що це досить складно втілити, і навряд чи мене підтримають, та все ж хотів би спитати думки товариства: чи доречно було б додати (за можливості) “авторську вподобайку”, щоб було видно, що слово “схвалив” той, хто його додав?
“Рівно й “діброва”, хоча то не є первїсен твар (первїсний: ‹dõbrova›), та є поширен пі всїх країх, и може бути писан: ‹dœubrova›”
“ПІ всіх”? У Вас так кажуть?
А можете, будь ласка, записати слово “полин”?
“‹dœubrova›”
Наскільки я розумію, це має читатися як “діброва”. А чим, як Ви, здається, казали, відрізняється І з О й І з У, зокрема на письмі? І, виходить, неможливо записати “діброва” так, щоб це могло читатися й через І, і через У?
І чому б тоді цю світлу думку (писати різні за звуками, звучинами відміни слів у різних місцевостях по-різному) не застосувати до інших випадків?
Спробую-но інакше. Наприклад (кажу відразу, галицької говірки не знаю, все умовно) я став галицьким недопоетиком, пишу:
Білокриленьке ТелЄ
В лісі вовчика злякалось
(а чого туди попхалось?),
Заблукало, слози ллЄ.
Потім став наддніпрянськом:
Дивовижне в нас Теля:
В Раду йде на збори радо,
Праду не бере й не краде,
Гучі дім не застеля.
Я правильно розумію, я не зрозумію, як читати “теля” в 1 рядку Вашим письмом, доки не прочитаю 4?
з “Курсу сучасної української літературної мови. Частина І.” (1965)
“Хоча чергування у — ў, в та і— ĭ і не становить обов’язкового фонетичного закону…” (Жовтобрюх).http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=ukr0002091 (АУМ, т.1, с. 104)
http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=ukr0004164
“У початку фрази слова з таким у–в можна писати і з У, і з В…” (розд. 10, с. 11, правопис 1928)“…альтернати у:V взагалі-то можуть з’являтися в будь-якому фонетичному оточенні…”(Шев., с. 395), не кажучи вже про “Однак у сучасній українській мові, зосібна після 1930 р., про¬ стежуються деякі ознаки поступової втрати продуктивності черіування м- : V- : 0.” (там же).
https://www.slavatlas.org/files/publications/atlasy/ola4/map-26.pdf
Якщо Ви вважаєте думки дослідників, зокрема Шевельова, Жовтобрюха, упорядників АУМу, ЗЛА, Скрипниківки тощо слушними, а також визнаєте творчість Коцюбинського й інших найбільших класиків, то маєте знати й визнавати, що правила чергування У/В не є повсюди однозначними, “універсальними” й “механічними”, має “варіації” й “відхилення”, як щодо Ваших улюблених звуків, так і щодо, щонайменше, складотворчості.
Якщо ж ні, то я взагалі не розумію, що Ви звете українською мовою.
Добродію Єлисію, я правильно розумію, Ваше письмо не дає однозначно записати У, або В, або УВ там, де це потрібно, так?
Ba, dasty:
‹u›: = [u] meidyu prigòlôsnoma, = [w] meidyu prigòlôsnoma u süidcé móuvleinïé, = [w] meidyu gòlôsnoma, = [uw] po [w] pèrêd gòlôsnomy, [wu] po gòlôsné pèrêd [w];
‹ou, ou-›: = [u] meidyu prigòlôsnoma, = [w] po gòlôsné pèrêd prigòlôsnomy, = [wu] pœd nagòlôsomy po gòlôsné pèrêd prigòlôsnomy;
‹õ-›: = [ʊ] meidyu prigòlôsnoma, = [wʊ] pœd nagòlôsomy po gòlôsné pèrêd prigòlôsnomy, = [w] bez nagòlôsou po gòlôsné pèrêd prigòlôsnomy;
‹o, o-›: = [o] meidyu prigòlôsnoma, = [ʷɔ, ʷo ~ wo] pœd nagòlôsomy po gòlôsné, = [w ~ u̯ ~ o̯] bez nagòlôsou po gòlôsné.
Vidite, use moya pravopisy dasty œddati.
Тобто оце Ваше u не може читатися як +- Г? А якщо може, як це видно?
з “Курсу сучасної української літературної мови. Частина І.” (1965)
“Хоча чергування у — ў, в та і— ĭ і не становить обов’язкового фонетичного закону…” (Жовтобрюх).
http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=ukr0004164
“У початку фрази слова з таким у–в можна писати і з У, і з В…” (розд. 10, с. 11, правопис 1928)
“…альтернати у:V взагалі-то можуть з’являтися в будь-якому фонетичному оточенні…”(Шев., с. 395), не кажучи вже про “Однак у сучасній українській мові, зосібна після 1930 р., про¬ стежуються деякі ознаки поступової втрати продуктивності черіування м- : V- : 0.” (там же).
https://www.slavatlas.org/files/publications/atlasy/ola4/map-26.pdf
Добродію Єлисію, я правильно розумію, Ваше письмо не дає однозначно записати У, або В, або УВ там, де це потрібно, так?
Ba, dasty:
‹u›: = [u] meidyu prigòlôsnoma, = [w] meidyu prigòlôsnoma u süidcé móuvleinïé, = [w] meidyu gòlôsnoma, = [uw] po [w] pèrêd gòlôsnomy, [wu] po gòlôsné pèrêd [w];
‹ou, ou-›: = [u] meidyu prigòlôsnoma, = [w] po gòlôsné pèrêd prigòlôsnomy, = [wu] pœd nagòlôsomy po gòlôsné pèrêd prigòlôsnomy;
‹õ-›: = [ʊ] meidyu prigòlôsnoma, = [wʊ] pœd nagòlôsomy po gòlôsné pèrêd prigòlôsnomy, = [w] bez nagòlôsou po gòlôsné pèrêd prigòlôsnomy;
‹o, o-›: = [o] meidyu prigòlôsnoma, = [ʷɔ, ʷo ~ wo] pœd nagòlôsomy po gòlôsné, = [w ~ u̯ ~ o̯] bez nagòlôsou po gòlôsné.
Vidite, use moya pravopisy dasty œddati.
О-переголос та Е-переголос чи як там) міг не відбуватися.
*O-pèregòlôs ci *e-u-pèregòlôs ci *e-y-pèregòlôs — tô sõty tri velicui rœuzniçui:
Здається, як приклад наводил*o-pèregòlôs: → /ʉ ; ʏ/ (Zaxœud), /ʉ͡œ, u͡o/ (Pœulnœucy) — bez rœuzniçui œd nagòlôsou na *u ci *y u prasl.;
*e-u-pèregòlôs: → /i̯͡ʉ/ pri prasl. *ú u cuyeusco-polésscé smougé, ta /i̯͡ʉ/ usiõdui inde;
*e-y-pèregòlôs: → /e͡i/ — bez rœuzniçui œd nagòlôsou na *y u prasl.
__
слово “ясен” або якесь інше.
Slovo “yasen” tô na pèuno ne mogeity bouti — tam ne’ma ni *o ni *e.
Тю, та в Шевельова ж і читав! Вибачте, будь ласка, що незрозуміло пояснив.
“З географічного погляду, слід розрізнювати принаймні три зони. У південно-західному наріччі (тепер приблизно на південний захід від лінії Рава- Руська — Великі Мости — Золочів — Тернопіль — Кам’янецьПодільський, але за винятком більшої частини Закарпаття) звук е в цій …
Ta tô e *e-u-pèregòlôs, a ne *o-pèregòlôs i ne *e-y-pèregòlôs. *E-u-pèregòlôs tacui zalegé œd nagòlôsou na *u. Ale *o-pèregòlôs ne zalegé œd nagòlôsou na *u ci *y. Ni *e-y-pèregòlôs ne zalegé œd nagòlôsou na *y.
Тю, та в Шевельова ж і читав! Вибачте, будь ласка, що незрозуміло пояснив.
“З географічного погляду, слід розрізнювати принаймні три зони. У південно-західному наріччі (тепер приблизно на південний захід від лінії Рава- Руська — Великі Мости — Золочів — Тернопіль — Кам’янецьПодільський, але за винятком більшої частини Закарпаття) звук е в цій
22.2 Наслідки занепаду єрів: потрактування е … перед слабким ь
413
позиції послідовно зазнав округлення та звуження, перетворюючися на звук типу й : тесіь > *ту6й > т’і «/; пезіь > *п’д$1 > п’йз(1)\ сьогодні цей звук виступає здебільшого як і: мід , ніс. У решті південноукраїнських го¬ вірок цей процес дав у цілому ті самі наслідки, але тільки тоді, коли на е припадав відтягнений з наступного ь наголос; в інших випадках е зали¬ шався незміненим: мед (пор. меду, медом , що суґерує тесіь) проти ніс (пор. несла , несло , що суґерує пе$1ь). Таке подвійне потрактування защепилося в сучасній українській літературній мові.”“Іменники жін. та сер. родів у ґен. мн. з нульовим закінченням зазвичай мають е під первісним наголосом та і під відтягненим: озеро : озер, плесо : плес, веретено : веретен (пор. болг. вретено),лезо : лез, тенето : тенет , лелека : лелек , потреба : потреб проти село : сіл; щодо колесо : коліс пор. рос. колесо ; щодо ім ’я : імен пор. імена ном. мн., щодо стремено : стремен пор. стремена ном. мн. Дійсних відхилень (як правило, на користь е) є об¬ маль: перо : пер, помело : помел "(с. 413).
До речі. Коли я кажу “ікавізм”, я маю на увазі перехід у ЗВУЧИНУ І й О, й Е, й У, й А (до речі, можете щось про це сказати?), й Ь, й Ъ.
Можете, будь ласка, щось про це сказати?
“переглянути попередню міну” …
Додати кнопку “🖍️” …
додати кнопку “виправки” …
голосувати можуть лише перевірені користувачі …
Дякую, товкові думки 👍
👍
Будь ласка, замініть тут:
https://slovotvir.org.ua/words/aerohidatofity-plavaiuchi
Приклад вживання:
До А. п. належать, наприклад, лататтєві.
(Там я з ряскою помилився, вона не туди)
Вилучїте, будь ласка, отсе слово: евмезозообентос. Тут два користача суть рїшила, либонь, просто подуркувати.
Вилучено, потрібно справно заповнювати опис слова.
Та просто заповнюєш з телефона. І якщо не зберегти, то воно все злітає. А так, як українською майже нічого не має, то приходиться шукати по всьому інтернету інфу. 🤷♂️
додайте, будь ласка, до плейстофіти походження
👍
Дякую!
Вилучїте, будь ласка, отсе слово: евмезозообентос. Тут два користача суть рїшила, либонь, просто подуркувати.
Вилучено, потрібно справно заповнювати опис слова.
додайте, будь ласка, до плейстофіти походження
👍
https://slovotvir.org.ua/words/shouraner
Походження:
від англ. show — шоу, вистава, run — управляти
https://slovotvir.org.ua/words/pleistofity
Походження:
від д.-гр. πλεῦσις — плавати, φυτόν — рослина
Пане Лукоме/Леве, додайте, будь ласка, до плейстофіти походження:
Походження: від д.-гр. πλεῦσις — плавати, φυτόν — рослина
До речі, треба десь створити місце, щоб можна було скидати походження слів (які сам додав чи хтось інший), щоб потім можна було укладачам, упорядникам Словотвору додавати їх на ті сторінки, де, або відсутнє походження, або некоректне/неправильне
“справжньосередньоднотвариння”
Ев – справжньо, справжній
мезо – середньо
бентос – дно
зоо – твариниЩо не так?
Я вже пояснив, чому я висунув таке довге слово: там інакше ніяк. Уже додано значення, походження тощо, усе як слід
